Коли болить серце, а стосунки у родині тріщать по швах, багато хто шукає допомогу у відомих експертів. І саме тут легко потрапити у пастку гучних імен. Одним із найпомітніших діячів у сфері масової психології в Україні є Дмитро Карпачов — телеведучий, та автор популярних курсів з виховання дітей.
Та чи справді Дмитро Карпачов має ту психологічну базу, яка дозволяє йому брати на себе відповідальність за мільйони людських доль?
Освіта і професійна кваліфікація:
У проведеному розслідуванні журналіст СтопКору – Артем Ребров звернувся до вікпедії. На цьому ресурсі зазначено, що закінчив Дмитро Вільямович Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, за спеціальністю маркетинг. А також – Вищу школу соціології при інституті соціології НАН України та Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки – спеціальність не вказана.
Як виявляється, насправді Київська асоціація практикуючих психологів і психотерапевтів (КАППП) – це громадська організація. На сайті ГО вказано, що учасниками можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 14 років. Тобто, що б собою не являла ця КАППП, вищої профільної освіти вона не надає.
За даними Вікіпедії, Карпачов також свого часу проходив сертифікацію у Московському гештальтному інституті та Міжнародному еріксонівському університеті.
Московський гештальтний інститут – один із провідних російських навчальних закладів, у якому фахівці та студенти вишів можуть отримати додаткову професійну освіту. Але, як зазначає Артем Ребров, жоден з попередніх навчальних закладів, закінчених Карпачовим, насправді не дає бази, після якої можна проходити навчання у цьому інституті.
А от Міжнародний еріксонівський університет розташований у Києві. І це – дійсно міжнародна компанія, яка була заснована жінкою з Канади, а вчать у Міжнародному еріксонівському університеті… коучингу. Тобто фактично це – курси, які може пройти кожен охочий.
Немає підтверджень, що Карпачов має:
- додаткову психотерапевтичну освіту,
- ліцензію практичного психолога в медицині,
- сертифікацію за стандартами міжнародних психотерапевтичних асоціацій (EAP, EFPA тощо).
Висновок: формально Дмитро Карпачов має право працювати як психолог-консультант, але немає офіційного статусу психотерапевта або клінічного психолога.
Методи роботи: медійність замість терапії
Успіх Дмитра Карпачова побудований значною мірою на його участі у телевізійних проєктах (зокрема, “Все буде добре”, “Один за всіх” на СТБ), де він виступав у ролі експерта з виховання дітей та розв’язання сімейних конфліктів.
Але телебачення вимагає емоцій, швидких рішень і простих відповідей.
Відповідно, формат роботи Карпачова часто базується на:
- швидких діагнозах за кілька хвилин,
- категоричних судженнях без поглибленого аналізу ситуації,
- поширенні популярних кліше (“погані батьки”, “травмоване дитинство”).
Такі методи далекі від професійної психології, яка базується на довготривалому консультуванні, побудові довіри та індивідуальній терапевтичній роботі.
Етичні ризики діяльності:
Експерти в галузі психології неодноразово критикували Дмитра Карпачова за:
- надмірне спрощення складних психічних процесів,
- публічне розголошення особистої інформації учасників шоу, що порушує етичні норми конфіденційності,
- створення ілюзії швидких рішень для глибоких психологічних проблем.
Особливо небезпечно, коли такі публічні “рішення” впливають на вразливих людей, які у реальному житті потребують тривалої допомоги фахівців.
Комерціалізація знань:
Сьогодні Дмитро Карпачов активно просуває власні онлайн-курси, книги та програми саморозвитку.
Його продукти рекламуються як універсальні рецепти для “виховання щасливої дитини”, “створення ідеальної родини” або “побудови гармонійного життя”.
Проте психологія — це не набір шаблонів, а індивідуальна праця над собою, що вимагає часу, глибокого розуміння і професійної підтримки. Продаж “універсальних відповідей” — це більше бізнес-модель, ніж реальна психологічна практика.
Висновок: що варто знати?
Дмитро Карпачов — талановитий медіаексперт і сильний комунікатор. Він справді вміє привертати увагу до важливих тем: батьківства, дитячої психології, стосунків у родині.
Але варто пам’ятати:
- його діяльність — це не глибинна психотерапія;
- його поради — це популяризаторська адаптація складної психологічної науки для масового споживання;
- його рішення — не заміна особистої роботи з фаховим психологом або психотерапевтом.
Люди мають право обирати, кому довіряти свої історії. Але вони також мають право на чесну інформацію про рівень підготовки та можливості тих, хто обіцяє допомогу.
І тому важливо завжди пам’ятати: справжня психологічна підтримка починається там, де закінчуються гучні обіцянки і починається серйозна робота над собою.