У ХХІ столітті ментальне здоров’я перестало бути темою табу. Все більше українців звертаються до психологів за підтримкою, а завдяки інтернету консультації іноземних фахівців стали такими ж доступними, як і послуги місцевих спеціалістів. Але разом із попитом росте і кількість псевдофахівців, що ставить під загрозу не лише гаманець, а й психічне здоров’я клієнтів.
Псевдопсихологи: проблема, про яку мовчати небезпечно
Немає єдиного органу, який би контролював якість послуг у всьому світі. Багато «психологів» мають лише короткострокові онлайн-курси або сумнівні сертифікати.
Особливо тривожною є ситуація із закордонними психологами, які працюють онлайн: у різних країнах різні вимоги до освіти і ліцензії. І те, що в США вважається «коучем» без права діагностики, в Україні може подаватися як «ліцензований психолог».
Закордонний досвід: як це працює в інших країнах
У США, наприклад, щоб стати психологом, потрібно отримати ступінь магістра або доктора в акредитованому навчальному закладі, пройти клінічну практику та скласти професійний іспит (EPPP).
У Німеччині психолог повинен мати диплом державного університету і пройти додаткову терапевтичну підготовку, що триває кілька років.
Водночас є країни, де регулювання практично відсутнє, і будь-хто може називати себе «консультантом із ментального здоров’я».
Як відрізнити справжнього фахівця від шарлатана
- Перевірка освіти: справжній психолог завжди відкрито говорить про свою академічну підготовку, вказує конкретний навчальний заклад, спеціалізацію та країну навчання.
- Наявність ліцензії: у розвинених країнах є спеціальні реєстри ліцензованих психологів. Якщо фахівець працює за кордоном, можна перевірити його в базі даних відповідного органу.
- Досвід і спеціалізація: хороший фахівець має чітко окреслені межі своєї компетенції. Якщо психолог обіцяє «вилікувати всі хвороби» або працює одночасно у двадцяти напрямках — це сигнал небезпеки.
Ілля Полудьонний – психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співведучий подкасту «Простими словами» пише:
«Приклад ситуації: клієнт скаржиться на маму, терапевт хоче захистити його та говорить оцінювальне судження про його маму. Наступного разу клієнт каже, що це зачепило його. Якщо терапевт добросовісний, він має піти на супервізію, щоби проаналізувати свою помилку. Може виявитися, що він зливається з клієнтом і в цей момент намагається стати фігурою, яка захищає клієнта. Можливо, так відбувається тому, що в самого терапевта в дитинстві не було нікого, хто б його захищав. Терапевти теж люди, тому іноді потрапляють у свої травми поруч із клієнтами. Але це частина роботи, подібні помилки не мають руйнівного характеру, а, навпаки, можуть стати поштовхом уперед».
Висновок
Ментальне здоров’я — безцінне. Довіряти його слід лише професіоналам, які пройшли справжній шлях навчання і мають відповідні документи. У світі без кордонів важливо бути уважним до того, хто саме стоїть по той бік екрану.