Щодення психологія – це насправді потужний інструмент, і маленькі психологічні трюки можуть непомітно, але відчутно змінювати життя на краще. Існують дослідження, які підтверджують важливість застосування психології в повсякденному житті. Хоча термін “психологія на щодень” може не бути офіційним науковим терміном, ідея застосування психологічних принципів для покращення різних аспектів життя активно досліджується в різних галузях психології.
Уявіть собі, як ви успішно виконуєте завдання або досягаєте мети. Це може підвищити вашу впевненість і налаштувати на позитивний результат.
Велика, складна задача може здаватися overwhelming. Розбиваючи її на менші, більш керовані етапи, ви відчуваєте прогрес з кожним виконаним кроком, що підтримує мотивацію.
Прийом десяти хвилин
Іноді мозок «обманює» нас, викликаючи почуття ліні і небажання щось робити. Але в процесі роботи це відчуття може змінитися інтересом і активністю. Не відчуваєте мотивації робити якусь роботу? Тоді все одно змусьте себе займатись нею хоча б протягом 10 хвилин. Навіть якщо ви не зможите продовжити, 10 хвилин краще, ніж нічого.
Регулярне згадування того, за що ви вдячні, може змістити фокус з негативу на позитив і підвищити загальний рівень щастя. Спробуйте вести щоденник подяки, записуючи хоча б кілька речей щодня.
Подумайте, як ви будете ставитися до свого рішення через 10 хвилин, 10 місяців і 10 років. Це може допомогти вам відкинути імпульсивні рішення на користь більш довгострокових.
Складання списку переваг і недоліків кожного варіанту може допомогти об’єктивніше оцінити ситуацію і прийняти більш зважене рішення.
Застосовувати психологію щодня важливо, тому що це допомагає нам краще справлятися зі стресом і поганими емоціями, налагоджувати добрі стосунки з іншими, розуміти себе, приймати мудрі рішення, бути більш продуктивними та краще розуміти світ навколо.
Дофамін — ключова хімічна речовина в мозку, яка відповідає за наше бажання щось робити та відчуття задоволення від цього. Він впливає на наш настрій, сон, здатність концентруватися, відчуття винагороди та нашу мотивацію. Коли ми робимо щось, від чого отримуємо задоволення, наш мозок виділяє більше дофаміну, і ми відчуваємо піднесення. Мозок це запам'ятовує, і в майбутньому дофамін знову зростатиме, щоб спонукати нас повторювати ці приємні дії. Задоволення може бути швидким, коли ми отримуємо миттєву радість, або повільним, коли результат вимагає часу та зусиль. Саме повільний дофамін лежить в основі здатності відкладати задоволення заради великих досягнень.
Порції швидкого дофаміну ми отримуємо, коли:
- Постійно безмістовно оновлюємо соціальні мережі, новини і форуми;
- Граємо в азартні ігри;
- Переглядаємо розважальні шоу;
- Переїдаємо солодощів та фастфуду;
- Вживаємо психоактивних речовин;
- Здійснюємо компульсивний шопінг (задоволення приносить не новий одяг, а сам момент купівлі);
Чим швидше й сильніше зростає дофамін, тим легше “підсісти” на цю діяльність. Але часте отримання швидкого дофаміну знижує наше задоволення, змушуючи шукати все більшої стимуляції. Так виникає залежність від легких задоволень. Коли вони недоступні, ми відчуваємо втому, роздратування, погано спимо та втрачаємо бажання робити щось довготривале.
Повністю уникати швидких задоволень непрактично. Неможливо повністю відмовитися від телефону, солодощів чи покупок. Однак важливо встановити розумні межі, контролюючи час, тривалість і частоту занять, що дають швидкий дофамін. Також необхідно наповнювати життя іншими джерелами задоволення, такими як читання, прогулянки, спілкування, планування та досягнення цілей.
Важко обрати між почуттям провини після відмови та роздратуванням на себе через те, що знову зробив щось проти власної волі. В думках ми схиляємося до першого варіанту, але в реальності частіше обираємо другий.
То чому нам важко говорити «ні»?
Найголовніша причина – страх відторгнення. Ми боїмося розчарувати людей і втратити їхнє схвалення, що може призвести до відчуття самотності.
Також причиною може бути потреба у схваленні. Нам важливо відчувати себе корисними та потрібними, тому ми погоджуємося, щоб отримати позитивну оцінку.
Ми не хочемо відмовляти, щоб уникнути конфліктів. Ми не хочемо створювати неприємні ситуації, сперечатися або засмучувати інших.
Соціальні норми теж впливають на гаш вибір. Нас з дитинства вчать бути ввічливими та допомагати іншим, тому відмова може здаватися грубістю.
Навчитися відмовляти, коли ви чогось не хочете робити, – це важлива навичка для збереження вашого часу, енергії та психічного здоров’я. Ось кілька практичних кроків і стратегій:
Що радять експерти, аби навчитися відмовляти:
- Розділяйте людину та прохання. Усвідомлюйте, що ваша відмова стосується конкретної пропозиції, дії чи слів, а не самої людини. Це допоможе уникнути почуття провини чи сорому.
- Прислухайтеся до себе. Розвивайте здатність відчувати власні бажання та інтереси. Коли вам щось пропонують або говорять, запитуйте себе, чи це вам цікаво, чи є у вас на це час, чи це не зашкодить вам.
- Будьте готові до різної реакції на відмову. Навчіться адекватно реагувати на можливу агресію чи непорозуміння. Пам’ятайте, що не всі можуть одразу зрозуміти, що ви відмовляєтеся від пропозиції, а не хочете образити їх особисто.
Пам’ятайте, кожна маленька перемога – це цеглинка вашого великого успіху. Не бійтеся говорити “ні” тому, що вас віддаляє від ваших справжніх “так”. Цінуйте свій час, довіряйте своїм відчуттям, і нехай кожен ваш крок, навіть найменший, веде вас до життя, наповненого сенсом і задоволенням! Ви здатні на більше, ніж уявляєте. Вірте в себе і йдіть вперед!
