Військова психологиня Ірина Ремішевська в коментарі Суспільному Житомир розповіла, як трансформувалося відчуття тривоги в українців з початком повномасштабної війни, що можна зробити, аби мінімізувати її вплив на повсякденне життя, а також як правильно взаємодіяти з новинами, щоб зменшити рівень тривожності.
За її словами, до війни тривожність у людей була у звичайному мирному світі, тобто вона виникала через роботу, стосунки, здоров’я чи майбутнє.
“До війни тривожність була звичайною частиною життя, як і у всіх людей у мирний час. Ми вже і забули, як це. Вона була короткочасною, ми знали, що ситуація зміниться, і могли дихати спокійно, мати певний контроль, вірити в краще. Але зараз усе змінилося”, — сказала Ірина Ремішевська.
Психологиня розповіла, що з початком війни тривожність набрала іншого характеру. З кожним місяцем повномасштабної війни тривожність закріпилася у свідомості людей і стала постійною.
“Ми переживали за близьких, свою безпеку, за Україну. Життя стало схожим на постійну готовність до найгіршого, хоча ми й сподівалися на краще. Ми пристосувалися до нової нормальності: раптові обстріли, відключення світла, новини про втрати. Тривожність стала нашим супутником, і з часом перетворилася на хронічний стан, який не дає повністю заспокоїтися і дихати вільно. Це не просто реакція на небезпеку — це частина нашого психічного стану, з якою потрібно вчитися жити”, — пояснила фахівчиня.
Як боротися з тривожністю через новини: поради житомирської психологині
Психологиня Ірина Ремішевська. Фото надала для Суспільного Житомир Ірина Ремішевська
Зі слів Ірини Ремішевської, хронічний стан тривожності проявляється не лише на емоційному рівні, а й фізично.
“Головні болі, безсоння, нервові зриви, панічні атаки — усе це стає нормою для багатьох людей. І якби ми могли просто сказати собі “перестань тривожитися”, давно б це зробили. Але через постійну невизначеність тривога перетворилася на звичку”, — зазначила психологиня.
Що допоможе зменшити тривожність через новини — рекомендації психологині Ірини Ремішевської:
1. Обмежте час перегляду новин
Психологиня радить скоротити час, який ми витрачаємо на новини.
“Може здатися банальним, але справжня проблема в тому, що ми постійно занурюємося в новини, шукаючи інформацію, яка або заспокоїть, або навпаки — підтвердить наші страхи. Щоб не залишатися в постійному стані “інформаційної тривоги”, варто обмежити час на перегляд новин — наприклад, до 20 хвилин вранці та 20 хвилин увечері. Це допоможе краще контролювати свій емоційний стан”, — пояснила Ірина Ремішевська.
2. Встановіть межі в обговоренні проблем
Безкінечні розмови про ситуацію можуть лише посилювати тривогу.
“Обговорення важливе, але в усьому потрібна міра. Люди, схильні до тривожності, часто безкінечно обговорюють проблеми з іншими. Але важливо пам’ятати: розмови не завжди полегшують стан. Навпаки, постійне обговорення може лише посилити напруження. Тому варто знаходити час для себе, для тиші й відновлення — навіть якщо це всього півгодини на день”, — порадилапсихологиня.
3. Зверніться до психолога
Професійна підтримка стає особливо важливою, якщо тривожність перетворилася на хронічну.
“Похід до психолога — це не розкіш, а необхідність. Якщо тривожність стала постійною, варто звернутися по допомогу до фахівця. Психолог навчить, як краще справлятися з емоціями, зменшувати стрес і знаходити внутрішній баланс у світі, де кожен день може принести нову непередбачувану новину”, — сказала Ірина Ремішевська.
4. Станьте прикладом для дітей
Поведінка батьків безпосередньо впливає на емоційний стан дітей.
“Діти копіюють дорослих. Якщо батьки постійно тривожаться, діти теж починають відчувати стрес. Виходить замкнуте коло. Дуже важливо показувати приклад спокійної реакції на кризові ситуації”, — розказала фахівчиня.
5. Практикуйте техніки заспокоєння
Одна з ефективних практик — вміння бути тут і зараз.
“Один із методів заспокоїтися — зупинитися й подивитися навколо. Дайте собі кілька хвилин, щоб побути “тут і зараз”, не думаючи про минуле чи майбутнє. Придивіться до деталей, відчуйте запахи й почуйте звуки навколо. Це поверне вас до реальності і дасть змогу зняти напругу”, — рекомендувала Ірина Ремішевська.
6. Займайтеся фізичною активністю
Регулярні фізичні вправи допомагають вивільнити напругу.
“Займайтеся спортом. Фізична активність допомагає зняти напругу і підвищує рівень ендорфінів. Навіть проста прогулянка на свіжому повітрі зменшує тривожність. Пам’ятайте і про здоровий сон — він важливий для відновлення емоційного стану. Працюючи зі своєю тривогою, ви повертаєте контроль над собою. Це важливий крок, щоб залишатися в гармонії з собою і підтримувати інших”, — пояснила фахівчиня.
Зі слів Ірини Ремішевської, якщо почати працювати зі своєю тривожністю, це дасть шанс повернути собі внутрішній контроль.
“Це найкраще, що ми можемо зробити для себе, аби залишатися в мирі з собою і підтримувати інших”, — сказала психологиня.
Раніше військова психологиня Ірина Ремішевська Суспільному розповідала, як можна підтримати людину, яка переживає горе, і що робити, щоб допомогти пережити цей період.