У новому випуску циклу “Точка дотику” Суспільне запитало у психологів: як військовим реагувати на фразу “Я тебе туди не посилав”, і як розв’язати проблеми у комунікації військових та цивільних.
Оксана Грицюта, психологиня, психотерапевтка Української спілки психотерапевтів та навчаюча психотерапевтка посттравматичного стресового розладу та розладів, пов’язаних з бойовою травмою, зазначила, що такі фрази зазвичай лунають від людей, які відчувають вразливість і намагаються таким чином приховати власне безсилля або страх:
“Ми не маємо права, пересічні громадяни, когось посилати кудись або не посилати, бо це не наші посадові обов’язки. Разом з тим, ми точно, як громадяни нашої країни, маємо повне право і наш обов’язок поважати тих, які стоять свідомо, чи, можливо, хтось і несвідомо на передовій і наше життя оберігають. Бо завдяки цим військовим, які проявили свою мужність, я живу у власній країні. Тому я можу бути лише вдячна їм”.
Психологиня, психотерапевтка психологічної підтримки персоналу оперативного командування “Захід” Ольга Галицька, пояснила, що адаптація військових до цивільного життя — це тривалий процес, що займає щонайменше 60 днів:
“За цей час людина поступово звикає до звуків, запахів, побутових реалій. Тому цивільні повинні це розуміти. Військові, можливо, теж зі своєї позиції повинні більше розуміти цивільних. І сьогодні у нас сім’ї, з яких в кожній є свій військовий, який служить. І по-своєму воює ця сім’я, по-своєму відчуває біль війни і втрати. Тому суспільство стане цілісним тоді, коли пройде через свої випробування, зробить висновки і зрозуміє: ми вже інші, ми змінилися”.
Роман Червоний, старший офіцер групи психологічного відновлення оперативного командування “Захід”, додав, що у будь-яких конфліктних ситуаціях варто проявляти емпатію:
“Старайтесь, якщо не знаєте, що сказати, як підійти, нічого не говорити. Не нав’язуйте свою думку, не намагайтеся допомогти без дозволу. А що стосується військовослужбовців, то наша держава, наші служби психологічної підтримки, психологічного відновлення постійно працюють над вивченням проблематики, над створенням адаптивних програм для того, щоб зі своєї сторони адаптувати військовослужбовця, навчити його спілкуванню з цивільними людьми, навчити його контролювати свої емоції, навчити його жити мирним життям”.
Роман Червоний додав, що зараз в медіа проводять відповідну роботу і порадив вивчати це питання та слухати навчальні програми. На його думку, за певний час суспільство буде повністю адаптоване до прийняття військовослужбовця в соціум.
Детальніше про комунікацію між військовими та цивільними, а також більше порад — дивіться у відеоверсії випуску.